«Грамота для дошкільнят середнього дошкільного віку»

Навчання грамоти – це важливий напрямок у роботі з дітьми. Актуально для організації навчання дошкільників грамоти – вибрати метод, який максимально повно враховує співвідношення усного та писемного мовлення, а саме звуків і букв.

          Найбільше відповідає особливостям фонематичної та графічної систем української мови звуковий аналітико – синтетичний метод навчання дітей грамоти.

На початковому етапі навчання дітей грамоти за основу аналітичної та синтетичної роботи береться звук. Дитина має оволодіти вмінням виділяти його зі звукового компоненту слова.

Звуковий аналіз слів проводиться не як самоціль, а як засіб розвитку фонематичного слуху дітей, що веде до формування навичок граматичного письма.

Аналізувати  слід слово не записане, а вимовлене. Дитина обов’язково повинна озвучити картинку, чи задане їй слово, тобто промовити його.

          Діти п’ятого року життя мають особливі чуття і сприймання звукової сторони мови.

Основними  освітніми завданнями є:

-         Ознайомити з поняттям «слово»;

-         Ознайомлювати зі звуковою будовою слів; вчити вмінню визначати перший і останній звуки у слові;

-         Розрізняти на слух тверді, м’які приголосні та голосні звуки.

-         Ознайомлювати з термінами «слово», «звук» без визначень, розуміти ці слова під час виконання вправ у мовних іграх.

Вчити складати речення, використовуючи наочний матеріал, називати слова в реченні.

Основний шлях досягнення мети – це гра. Граючись з дітьми знаходити звуки природи:

-         В яких словах заховався «шелест листочків», «пісня комарика» і т.д.

-         Визначати, який звук найчастіше зустрічається в названих словах;

-         Придумувати слова з заданим звуком;

-         Промовляти чистомовки, скоромовки.

Тільки граючись, діти зможуть осягнути звуковий аналіз слів.

Необхідно пам’ятати і наголошувати про те, що звуки ми чуємо й вимовляємо, а букви – бачимо й пишемо. Навчитися вимовляти один звук ізольовано.

Назви букв (ем, ес, ка…) дошкільнятам знати недоцільно.

Голосними чи приголосними, м’якими чи твердими, глухими чи дзвінкими можуть бути лише звуки. Буквами позначають звуки.

Пам’ятайте про це!

 

                                                                                    Дитина-лівша: 10 порад батькам

Педагоги нарешті визнали, що намагатися перевчити лівшу - заняття марне.

Але навіть з підтримкою педагогів лівшам іноді доводиться нелегко. Їх всього 10% від населення земної кулі, а весь світ пристосований для праворукої більшості. У Міжнародний день шульг Я - Батько підготував 10 порад, які допоможуть мамам і татам лівшів краще зрозуміти своїх маленьких геніїв.

Бути лівшею в сучасному світі легше і простіше, ніж раніше, а в якійсь мірі навіть почесно. Серед ліворуких людей багато геніїв сучасності, соціологічні дослідження повідомляють нам, що лівші більше заробляють, а самі лівші дійсно часто - дуже талановиті та неординарні особистості.

Чим же так відрізняються діти-правші від дітей-лівшів з точки зору психологічного розвитку?

У ліворуких може виникнути просторова плутанина, так як у них гірше розвинена просторова уява. Але, як і всім підростаючим малюкам, їм хочеться знати якомога більше. Саме тому лівші часто задають питання, фіксують увагу на одному і тому ж фільмі, казці, уривку тексту. Це не робить дитину-лівшу некмітливі. Просто малюкові доводиться вибудовувати у себе в голові логічні ланцюжки. Йому складніше докопатися до істини. Все тому, що за логіку відповідає ліва півкуля, яке у лівші розвинене менше.

У вихованні і навчанні дітей з ведучою лівою рукою теж є свої особливості. Експерти Я - Батька підготували 10 рекомендацій, які допоможуть зробити життя маленького лівші зручніше і простіше.

1. Нагадуйте про те, яка рука - права, а яка - ліва

Лівша погано розуміє, яка рука ліва, а яка права. Купуйте дитині яскравий браслет або годинник. Можете зробити якусь прикрасу разом з ним. Та рука, на якій браслет - ліва. Дитина швидко зможе зорієнтуватися при наявності такого нагадування.

2. Не загострюйте увагу на те, що дитина - лівша

Не варто загострювати увагу на тому, що дитина лівша. Малюк не повинен відчувати себе чужаком серед однолітків. Батькам варто постаратися діяти якомога непомітніше, допомагаючи дитині справлятися з труднощами. Наприклад, можна попросити вчителя посадити дитину зліва за партою, щоб йому не заважала права рука сусіда.

Слід звернути увагу на правильну організацію робочого місця. Світло і підручники повинні знаходитися з правого боку.

3. Привчайте використовувати обидві руки

З самого юного віку лівшу варто привчити до роботи обома руками. Це не означає, що потрібно забирати у лівої руки її провідну роль. Допоможе гра з м'ячем, гра на музичних інструментах. Всі ті захоплення, в яких задіяні обидві руки.

4. Не квапте маленького лівшу

Дитина-лівша завжди буде повільніше. Квапити, кричати, показувати своє невдоволення - марно. Швидше леворукий дитина не стане. Він почне нервувати, метушитися, панікувати. В результаті, дитина не зможе зосередитися на домашньому завданні.

5. Повторюйте і закріплюйте знання

Фахівцями доведено, що для лівшів дуже важлива систематизація знань. Тобто, якщо праворукий дитина може пропустити деякі нюанси, але освоїти тему уроку в цілому, то для лівші це неможливо. Кожен новий матеріал повинен засвоюватися поетапно, з повторенням і закріпленням.

6. Організуйте навчальний простір під лівшу

Слід звернути увагу на правильну організацію робочого місця. Світло і підручники повинні знаходитися з правого боку.

 

7. Навчайте дитину-лівшу за схемами і правилами

Ліворукому дитині завжди складніше аналізувати, тому пропонуйте в процесі навчання прості і зрозумілі схеми. Правила щодо вирішення завдань краще зробити схематичними, або взагалі скласти елементарну пам'ятку по етапах виконання завдання.

8. Повторюйте шкільний матеріал будинку

Найбільше проблем виникає у лівші в звичайній школі. Великий клас не завжди дозволяє знайти індивідуальний підхід до дитини. Батьки повинні бути готові до того, що більшу частину матеріалу доведеться заново пояснювати будинку.

9. Приділіть увагу листа

Дитина-лівші практично завжди складно навчитися писати. Школяр може не дописати рядок, писати дзеркально. Проблеми виникають і при копіюванні, переписуванні якогось тексту. При читанні ліворукі діти можуть почати робити це з середини пропозиції. Тому особливу увагу потрібно приділити виробленню звички читати і писати зліва-направо. Звертайте увагу дитини на те, що саме так робити правильно. Можна використовувати для допомоги картинки з сюжетами, звичайні ігрові кубики.

10. Використовуйте закладку при читанні

При навчанні читання або просто роботі з книгами, батьки повинні використовувати закладку або лінійку. Лівші дуже важко стежити за рядками в тексті і не губитися, що не перескакувати далі.

 

 

         Діти і розлучення: психолог пояснює, як вберегти дитину від травм

 

На жаль, розлучення рідко бувають мирними та безболісними. Надто коли у війни дорослих стають втягнутими діти.

Від поведінки батьків у цей непростий період залежить, чи отримає дитина позитивний приклад стосунків між дорослими людьми та пошуку компромісів, чи понесе в собі хибні установки, що зважатимуть їй самій бути щасливою у сімейному житті, змусять боятися болю, свідком якого вона була.

Дитина, батьки якої вирішили більше не бути разом, не повинна приходити до висновку, що у розлучені є переможець, а є переможений, вважає психолог Ендрю Дж. Маршалл.

Він застерігає татусів і мам від поширених помилок, пише сайт Healthista.

Тримайте дитину в курсі

"У дітей є вуха, а стіни в вашому домі не звуконепроникні. Вам хотітиметься постаратися якомога менше гримати  і волати одне на одного, але неможливо, щоби дитина не була в курсі того, що відбувається", - каже психолог.

Він радить, щоби про розлучення дитині батьки повідомили разом. Але не варто робити це в формі "великих зборів". Дитині буде легше задати питання, що її турбують, коли ви в цей час щось робитимете разом, будете пекти печиво тощо.

"Коли вони задають питання, будьте з ними якомога чеснішими та давайте якнайменше деталей. Якщо ви не знаєте, що буде далі, то цілком прийнятним буде сказати, що зараз ви не знаєте", - говорить Маршалл.

Кажіть дитині правду

Зокрема це стосується випадків, коли причина розлучення – інший чоловік або жінка. Причому бажано, щоби розказав дитині правду той із батьків, у чиєму житті з'явилася інша людина. А скривджена сторона – утрималася від звинувачень.

"Вам просто треба повідомити основні факти, що тато або мама розлюбили та зустріли когось іншого. Бо діти врешті взнають те самі – я вам обіцяю. Може бути, що вони вже знають. Нам хочеться думати, що діти глухі та німі, що вони знають лише те, що ми їм кажемо, але це не так. Я знаю багато випадків, де діти дізнавалися про роман (когось із батьків) і роками берегли цей секрет", - запевняє Маршалл.

Захистіть дитину від деталей

"У мене були клієнти, котрим їхні батьки розказували про венеричні захворювання, якими їх заразив інший із батьків. Ця інформація лишається назавжди, дітям не треба такого чути", - каже Маршалл.

Дізнайтеся, що для дитини означає ваше розлучення

Діти різного віку розуміють різне. Запитайте дитину що для неї означає розлучення, як переживали подібне її друзі. Так ви почнете розуміти, як виглядає розлучення з її точки зору, і які саме моменти – наприклад, те, що якийсь її друг після розлучення більше не бачив свого тата – дитину тривожить найбільше.

Не дозволяйте дитині стати вам мамою чи татом

Тобто дитина не повинна брати на себе тягар піклування про вас та ваші емоції. Запевніть її, що хоча ви й відчуваєте зараз гнів чи смуток, ви в змозі дати собі раду.

Пильнуйте та будьте готові надати дитині підтримку

Розлучення батьків – це переламний момент у житті дитини, й існує велика небезпека, що вона "зійде з рейок".

Наприклад, дівчинка, чий "позбавлений статі", звичний тато раптом перетворився на чоловіка, який ходить на побачення та займається сексом із іншими жінками – в неї ніби зненацька одібрали трамплін, із якого вона мала стрибнути у власне доросле життя. Нерідко таке дівча починає воювати з "суперницею" або боротися за батькову увагу, поринаючи у сексуальні пригоди раніше, ніж мало б.

Побудуйте нові, дружні відносини з екс-чоловіком/дружиною

Найкращу підтримку ви зможете забезпечити дітям, сформувавши хороший альянс із їхньому мамою чи татом. Дуже важливо зберегти хороші стосунки - навіть коли часом вам здаватиметься, що вам доводиться бути з партнером чемнішим, ніж він того заслуговує. І не можна говорити дитині погано одне про одного.

"Люди розлучаються, бо не можуть добре спілкуватися. Але насправді після розлучення вони мусять спілкуватися ще краще. Люди перестають розмовляти, бо їм надто боляче, потім вони розлучаються і думають, що це все вирішить, але ні. Тож продовжуйте говорити одне з одним і продовжуйте слухати. Якщо вважаєте, що розлучення – це просте рішення, ви будете дуже розчаровані", - каже Маршалл.

"Вам треба бути в змозі разом працювати над проектом вирощування ваших дітей, так, щоби ваші діти засвоїли, що мати розбіжності – нормально, і робити помилки – нормально. Ви припустилися помилки, коли одружилися, але ви її виправили, бо знайшли спосіб, як продовжувати співпрацювати як батьки та ростити ваших дітей у люблячому середовищі", - наголошує він.

Нагадаємо, одна розлучена пара започаткувала традицію: щороку вони роблять спільне фото з сином, щоби він знав - він для них на першому місці.

 

                                                                                         Методика проведення

                                                        спеціальних занять

                                             по розвитку дрібної моторики.

 

Основні напрямки роботи на заняттях:

масаж кистей рук і пальців, використання різноманітних масажерів (масажні м’ячики, валики, “їжачки”, “малички”, насіння, крупи); 

пальчикова гімнастика(театр на руці, тіньовий театр, ігри з пальцями); 

робота з папером (складання, обривання, вирізування, викладання візерунків).

робота з олівцем (обведення , штрихування, розфарбовування, виконання  графічних завдань, малювання); 

ігри із дрібними предметами (кісточки, намистинки, камінчики, гудзики, скрепки, сірники, дрібні іграшки); 

работа з трафаретами;

 ігри з піском;

 дидактичні ігри і завдання спрямовані на розвиток дрібної моторики:  шнурівка,  застібання і розстібання ґудзиків, замків; 

зав’язування бантиків;

 ігри з нитками (намотування клубків, викладанняü візерунків, вишивання, плетіння);

 ігри в “сухому басейні”, наповненому м’ячиками різної величини або кольоровими кришками;

знаходження предметів;

відгадування предмета із закритими очима на скрепки, сірники, дрібні іграшки;

 работа з трафаретами;

 ігри з піском

 

Вимоги до проведення пальчикових ігор:

 

1. З метою підвищення ефективності впливу під час виконання різних вправ необхідно задіювати всі пальці руки.

 

2. З метою підвищення коефіцієнту корисної дії вправи мають бути об’єднані так, щоб чергувалося зжимання, розжимання та розслаблення кисті,   використовувалися ізольовані рухи кожного пальця.

 

3. Подбір вправ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

 

 4. Наявність пізнавального змісту у текстах до вправ.

 

 

 

                                                                                                     Ігри та вправи

                                                               для розвитку

                                                        дрібної моторики рук:

 

 масаж кистей рук і пальців, використання різноманітних масажерів (масажні м’ячики, валики, “їжачки”, “малички”, насіння, крупи); 

пальчикова гімнастика(театр на руці, тіньовий театр, ігри з пальцями); 

робота з папером (складання, обривання, вирізування, викладання візерунків).

робота з олівцем (обведення , штрихування, розфарбовування, виконання  графічних завдань, малювання); 

ігри із дрібними предметами (кісточки, намистинки, камінчики, гудзики, скрепки, сірники, дрібні іграшки); 

работа з трафаретами;

 ігри з піском;

 дидактичні ігри і завдання спрямовані на розвиток дрібної моторики:  шнурівка,  застібання і розстібання ґудзиків, замків; 

зав’язування бантиків;

 ігри з нитками (намотування клубків, викладанняü візерунків, вишивання, плетіння);

 ігри в “сухому басейні”, наповненому м’ячиками різної величини або кольоровими кришками;

знаходження предметів;

відгадування предмета із закритими очима на скрепки, сірники, дрібні іграшки;

 работа з трафаретами;

1. З метою підвищення ефективності впливу під час виконання різних вправ необхідно задіювати всі пальці руки.

 

2. З метою підвищення коефіцієнту корисної дії вправи мають бути об’єднані так, щоб чергувалося зжимання, розжимання та розслаблення кисті,   використовувалися ізольовані рухи кожного пальця.

 

3. Подбір вправ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

 

 4. Наявність пізнавального змісту у текстах до вправ.

 

                                                                  Конспект

                           заняття з розвитку дрібної моторики рук для дітей                    

                                                             старшої групи

                                                             «Чарівний ліс»

 

Мета заняття: розвивати дрібну моторику рук, закріпити знання про тварин,   

                           природні явища, розвивати логічне мислення.

 

Обладнання:  шишка, роздруковані аркуші із завданням, гра «Знайди домівку»,       

                         гра «Нагодуй тваринку»,  лісові горішки, таця, 2 тарілочки,    

                         кульки  з пластиліну.

 

                                                                                Хід заняття

1.     Організаційний момент (сюрприз)

2.     Дидактична гра «Підбери до чобіток парасольку»

3.     Пальчикова гімнастика:

Олівець в руках качаю,

Серед пальчиків кручу.

Неодмінно кожен пальчик

Будь слухняним я навчу…

4.     Вправа «Обведи тваринку»

(розвиток дрібної моторики рук)

5.     Настільна гра «Знайди домівку»

6.     Настільна гра «Хто що їсть»

(розвиток дрібної моторики рук,  мислення)

     7.   Вправа «Відшукай горішки»

      (розвиток дрібної моторики рук)

8.       Вправа «Дерево у сніжку»

9.       Психогімнастика   «Я- дерево»

(під музичний супровід)  

 

                                              Підготувала

                                              Н. С. Черевата,

 

                                                           Музикотерапія в дитячому садочку і вдома

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду,  й одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.

   Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.

   На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості.

   Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того, щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.

   Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це, коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія ,як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.

   Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім не обов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанням.

   На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизуються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.

   Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю  користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.

   Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими.

   Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу.

   Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні "Конячка” О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні "Кішка” Ан. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування.

    Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей дошкільного віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.

    Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ іграшки,розгляд  ілюстрації. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

   Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.

   У дитячому садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод активної музикотерапії. Кожен ранок у дитячому садку розпочинається з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.

   Вихователі та музичний керівник, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю, в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.

   Сеанс "Доброго сну” — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо "Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави…

   Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають, їм сняться гарні сни. Колисанка — це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.

   Сеанс "Доброти” — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні: "Большой секрет для маленькой компании”, "Настоящий, верный друг”, "Если добрый ты”… Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.

   Сеанс "Наші друзі” — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин та комах: "В траве сидел кузнечик”, "Два веселых гуся”, "Песня овечек”, "Песенка Муренки”, "Лесной олень”… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.

   Сеанс "Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.

   Сеанс "Звуки природи” — так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.

   Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

   Але найголовніше — це "школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.

Отже, залучення дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

 

 

Старша медична сестра - Сукач Лариса Петрівна

Шановні батьки!

Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станомздоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничного лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

 

• ·       Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

  •  Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

  •  Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

  •  Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

  •  Щоденна ранкова гімнастика.

  •  Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

  •  Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

  •  Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

  •  Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

  •  Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .